Категорія: Новини
У цій рубриці зібрано найактуальніші події з життя бібліотеки КНУБА: від оновлень електронних ресурсів та інструкцій з роботи з е-каталогом до анонсів відкритих лекцій та зустрічей із громадськими діячами. Ми ділимося новинами про важливі державні дати та культурні ініціативи, які допомагають зберігати історичну пам’ять та духовну стійкість нашого народу.
Доступ до БУДСТАНДАРТ Online
Бібліотека КНУБА отримала офіційний доступ до сервісу ІДС БУДСТАНДАРТ Online! Онлайн-ресурс містить: 🔹 актуальні редакції нормативних документів🔹 повну достовірність – відповідність офіційним друкованим виданням🔹 зручний та швидкий пошук🔹 покажчики чинних документів🔹 тематичні каталоги🔹 доступність ресурсу Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до нових можливостей для навчання, наукової та професійної діяльності. Скористатися робочими місцями ви можете у каб. 440 (головний корпус, 4 поверх) та каб. 7715, 7719 (лабораторний корпус, 7 поверх). За детальною інформацією звертайтеся до бібліотеки!
Читати далі →
Юрій Химич – архітектор, графік, педагог та патріот
Він не зводив храмів, але дарував їм нове життя у фарбах. Не проєктував міста, проте передавав їхню душу у власних творах – пам’яті, закарбованій у кольорах, лініях і світлі. Видатний український художник зі світовим ім’ям, архітектор, графік, педагог і патріот – Юрій Іванович Химич.Народжений у Кам’янці-Подільському, 12 квітня 1928 року, митець пройшов шлях від студента архітектурного факультету до професора і визнаного майстра архітектурного пейзажу. Навчався у Київському будівельному інституті (КНУБА), де згодом викладав, виховуючи нове покоління художників і архітекторів. Та головною його школою завжди залишалося життя – дорога, подорожі, спостереження. Акварель і гуаш стали способом його спілкування зі світом: із кожної мандрівки він повертався з новими роботами й мозолями на руках.У часи, коли нищилися храми й стиралася історична пам’ять народу, він уперто продовжував оспівувати архітектуру старовинних міст, пам’ятки зодчества, красу й духовність соборів, мечетей, костелів. Не з протесту – з любові. Його творчість стала тихим, але потужним спротивом забуттю. Жодні віяння, течії чи коливання політичної погоди не змогли знищити в ньому художника – Химич любив архітектуру і малював її.Він працював із натури – швидко, точно, без права на помилку. Як анатом знає людське тіло, так і митець «бачив» конструкцію кожної споруди зсередини. Творив на всьому, що було під рукою: від картону до зворотів афіш. І залишив нащадкам безцінний скарб – унікальний візуальний образ України.Тисячі картин великого майстра зберігаються в музеях і приватних колекціях різних країн. Але найважливіше – вони залишаються живою пам’яттю тисячолітньої історії нашої держави, яку Юрій Химич бачив, любив і зберіг для нащадків.
Читати далі →
Конституція Пилипа Орлика: Крок до Європейської державності
Історична пам’ять українського народу поступово відроджується, відкриваючи нові сторінки нашого державотворення. Однією з найважливіших пам’яток політичної думки є Конституція Пилипа Орлика, укладена 5 квітня 1710 року, задовго до появи більшості європейських конституцій. Документ під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» став одним із перших писаних політико-правових актів, що визначав засади організації української держави. Його було створено латинською та староукраїнською мовами як договір між гетьманом, козацькою старшиною та Військом Запорозьким. Конституція складалася з преамбули, 16 статей і присяги гетьмана. У преамбулі чітко задекларовано прагнення до незалежності від Московії, яка порушила попередні домовленості щодо автономії Козацької держави. Основний текст документа окреслював ключові принципи розвитку держави: територіальну цілісність, об’єднання українських земель, незалежність церкви, справедливу податкову систему, розвиток торгівлі та захист прав різних верств населення – від козаків до вдів і сиріт. Особливу увагу приділено формі правління. Конституція передбачала обмеження влади гетьмана та створення виборного органу – Ради, яка виконувала законодавчі й контрольні функції. Такий підхід закладав основи колегіального управління та наближав політичну систему до демократичних стандартів. У документі також утверджується поняття «вільного народу» – спільноти, що має право на самоврядування. Це свідчить про високий рівень політичної культури тогочасного українського суспільства. Конституція Пилипа Орлика стала важливим етапом у розвитку європейських демократичних традицій. Її ідеї не втратили актуальності й сьогодні. У сучасних умовах Україна знову відстоює свою незалежність і продовжує рух до європейської спільноти, спираючись на багатовіковий досвід боротьби за свободу та державність.
Читати далі →
Книжки-Ювіляри 2025 Року
Українська класична література – це духовна опора народу, його історія, пам’ять і голос, який не втрачає сили навіть у часи сучасної війни. Твори письменників продовжують надихати, об’єднувати й нагадувати про цінності свободи, гідності та незламності. Пропонуємо добірку творів, що у 2025 році відзначають важливі ювілеї: • 840 років «Слову о полку Ігоревім» – видатна пам’ятка давньої української літератури, що відображає героїзм і світогляд Київської Русі. • 190 років п’єсі Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» – соціально-побутова комедія про кохання, сімейні стосунки та людське щастя. • 180 років першому виданню «Кобзаря» Тараса Шевченка – книжці, що стала символом національної гідності й боротьби за свободу. • 150 років роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – масштабна епопея про долю українського селянства. • 125 років п’єсі Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» – сатиричний твір про владу грошей та моральні виклики нової буржуазії. • 115 років поемі Лесі Українки «Бояриня» – драматичній історії про національну гідність і жіночу силу в часи Руїни. • 75 років роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський» – потужному свідченню про злочини тоталітарного сталінського режиму. • 55 років роману Павла Загребельного «Роксолана» – твору про постать жінки, що вплинула на хід історії. • 55 років збірці Василя Стуса «Зимові дерева» – книзі, що стала символом духовної стійкості поета й народу. • 45 років роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» – історії кохання, переплетеної з боротьбою українців за свободу. Українська література продовжує надихати, об’єднувати та підтримувати нас у часи випробувань. #БібліотекаКНУБА #КНУБА
Читати далі →
З днем збройних сил України!
ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ – це могутня єдність усіх родів військ: Повітряних, Військово-морських та Сухопутних. Це сила зброї й духу, наш щит і меч. В окопах і бліндажах, у танках і БМП, на морських хвилях і у небі, за комп’ютерами й у смартфонах – скрізь триває боротьба за свободу та незалежність. Воїни ЗСУ довели світу: українці вміють захищати свої цінності, розуміють виклики сучасної війни та змінюють уявлення про силу й стійкість держави. Вони вписують нову сторінку історії, стаючи символами мужності, честі й незламності, якими захоплюється весь світ. Шановні воїни, захисники України! Дякуємо вам за відвагу, самопожертву, незламний дух і патріотизм. Ви даруєте нам віру у світле майбутнє та впевненість у Перемозі. Слава ЗСУ! Слава Україні!
Читати далі →
День, коли Україна сказала світові: «Ми — незалежні!»
1 грудня 1991 року стало вирішальною датою в історії нашої держави – відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Цей день назавжди залишиться у величній історії нашої країни, адже в усіх 27 адміністративних регіонах народ підтвердив прагнення жити у вільній та суверенній державі. Це був момент, коли історія дала нам шанс утвердитися як свідомі громадяни, творці власної держави, будівничі «своєї хати», де панують «своя правда, і сила, і воля». І що більше ми пам’ятаємо про цей день — тим міцнішою стає наша нація. На політичній карті світу постала нова держава – Україна, яка в боротьбі виборола свою незалежність. Держава з величною історією, самобутніми традиціями та вільним народом. Після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу. А вже 8 грудня 1991 року Біловезька угода офіційно засвідчила припинення існування СРСР. Сьогодні Україна знову змушена відстоювати свою свободу та незалежність. Пітьма, від якої ми звільнилися доленосного дня 1 грудня 1991 року, знову намагається поневолити наш народ. Але Україна завжди боролася, бореться і неодмінно переможе у боротьбі за свою історію та свою Незалежність!
Читати далі →